Всі статті

У Ботанічному саду ім. акад. О.В. Фоміна колекція рослин сімейства Cactaceae Juss. налічує 1574 види, різновидів, форм і сортів. Велика розмаїтість кактусів викликає цілий ряд труднощів при їх вирощуванні, а також захисту рослин. Одним зі шкідливих видів для багатьох кактусів в умовах захищеного ґрунту є плоскотілка. Самка цього шкідника червоно-коричнева, тіло попереду розширене і яйцеподібне до кінця, довжиною 0,23-0,2 мм і шириною 0,16 мм. Яйця блискучі, червоні, овальні, довжиною 0,9-0,1 мм. Німфи червоні, мають 4 пари ніг. Самці менше самок, у колоніях цього кліща зустрічаються дуже рідко. В умовах оранжерей плоскотілка не має в своєму розвитку періоду діапаузи. У зимовий період на рослинах переважають самки і яйцекладки. Самка живе близько 30 днів і відкладає за добу 1-2 яйця. Розвиток від яйця до статевозрілої особини плоскотілка проходить при температурі +19-21°С за 40-65 днів. В умовах оранжерей плоскотілка може утворити 6-7 поколінь, але в зв'язку з тим, що в зимовий період більшість кактусів вирощується при температурі, близькій до порога розвитку шкідника (+10-12°С), відзначається не більше 3-4 поколінь за рік.

«Як часто його поливати?» – запитує кожен другий покупець, купуючи кактус. Досвідчений кактусовод подумки посміхається з такого питання і, звичайно, відповідає трафаретною фразою: «По мірі просихання ґрунту». Насправді питання про те, як і коли поливати кактуси, - одне із основних в культурі. Доза і періодичність поливів залежить від багатьох факторів, до яких відносяться освітленість місця знаходження кактуса, час року, склад субстрату, матеріал і розміри горщика, будова кореневої системи, умови зростання кактусів в природі, хімічний склад води, яка використовується для поливання, і інші складові. Але найголовнішим для визначення режиму поливань є розуміння процесу засвоєння кактусами води і його залежність від стану навколишнього середовища і самої рослини.

Роботи з вивчення вірусів кактусів з'явилися приблизно сто років тому. Вперше симптоми вірусного ураження кактусів були детально описані у Європі в 1951 р. Пізніше з'явилися повідомлення про виявлення вірусів кактусів в США. Вірус Saguaro в 1961 р. був виділений з кактусів, що ростуть в закритому ґрунті, а в 1965 р. – з дикорослих кактусів в Арізоні. Перебіг деяких вірусних інфекцій у представників сімейства Cactaceae є безсимптомним, інші інфекції, навпаки, супроводжуються проявом виражених симптомів. Так, на аксіллах кактуса ( Opuntia sp.) Симптоми проявляються у вигляді хлоротичних кілець і плям, а у Zygocactus sp. спостерігається почервоніння стебла. При вірусному ураженні роду Ferrocactus вірус викликає деформацію у тканинах рослини, сформованих після ураження, і призводить до карликовості.

Успіх при посівах залежить від багатьох факторів. Вони включають освітлення, ттемпературу, вологість, склад ґрунту, вік насіння і т. д. Ряд видів сукулентів мають тільки їм притаманні особливості і при посіві важливо згрупувати насіння так, щоб умови їх пророщування були подібними. Світло — найбільш важливий фактор для пророслого насіння. Світло управляє напрямком росту сіянців: корені йдуть від світла в субстрат, а ніжні стеблинки тягнуться до світла. Для більшості кактусів та інших сукулентів рівень освітленості сіянців повинен бути достатньо високим. В останні роки ми підтримували рівень освітлення сіянців рівним значенню для дорослих рослин і домоглися при цьому чималих успіхів. Сіянці самі підкажуть вам свої вимоги до світла. Якщо вони витягуються і не "стають на свої ноги", то їм необхідно підвищити освітленість. Якщо вони стають яскраво-червоними і припиняють ріст, то це значить, що вони отримують занадто багато світла. Багато видів сіянців набувають забарвлення, даною їм природою, і, в цьому випадку, хвилюватися не варто. В умовах штату Нью-Мексика сіянці вирощуються в 60% притіненням влітку і при повному природному освітленні взимку. У зонах з меншою інсоляцією відсоток ступеня притінення повинен бути меншим або взагалі зводитися до нуля.

Кактуси завжди привертали до себе увагу своєю незвичністю, екзотичністю форм і колючок, на рідкість яскравими, неповторно-своєрідними квітками. Але початківці кактусоводи-любителі часто губляться в здогадах: чому їхні вихованці не цвітуть, марніють, а іноді і зовсім гинуть? Стан рослини залежить від багатьох причин. Для початку, всім любителям, які купують готові рослини, хотілося б порекомендувати уважно ставитися до цієї купівлі. Подальший же стан придбаної вами рослини залежить від догляду за ним. При правильному догляді кактуси повинні мати здоровий зовнішній вигляд і цвісти щорічно. Для того щоб успішно вирощувати ці та подібні їм сукулентні рослини, необхідно знати деякі особливості їхньої культури.

Прививка - эффективный метод размножения адениумов. Прививка полезна для объединения красивого цветка с каудексом необычной формы для выращивания нескольких типов цветков на одном растении, а также может улучшить форму растения. Сейчас количество этих растений в коллекциях наших любителей растет очень быстро и многие, начав с выращивания адениумов из семян, пробуют и более сложные способы размножения адениумов. Цель данной статьи - на примере, предоставленном любительницей этих растений, Еленой Кулагиной, показать простоту и доступность этого метода даже для не очень опытных любителей.

Давайте уточнимо через що кактуси, як і інші рослини, впадають у стагнацію. Стагнація - це зупинка росту. На ріст рослин впливають зовнішні і внутрішні умови. Зупинимося лише на деяких умовах.1. Температура Для рослин існують мінімальні (початок росту), оптимальні (найбільш сприятливі для росту), максимальні (при якій ріст припиняється) температури. Для різних рослин є свої діапазони температур. Для сукулентів найбільш максимальна температура, яку вони переносять - 50-52 градуси. Але слід враховувати стан самої рослини, яка може і при більш низькій температурі, ніж 50-52 градуси почати гинути через високу температуру. Сукуленти відносяться до групи жаростійких рослин, тобто це рослини, здатні переносити порівняно високу температуру, але погано переносять зневоднення! Тобто сукуленти не відносяться до посухостійких рослин, а тим більше до "сухолюбивих" ...

При самому ретельному догляді кактусам доводиться переживати періоди несприятливих умов (як і в природі). У цей час цілком нормальним є зупинка росту, відмирання частини коріння, всихання, зморщування стебла, потьмяніння епідермісу, зміна забарвлення стебла, скидання рудиментарних листків (наприклад, у перескіопсісов і опунцій), відмирання частини пагонів (як у птерокактусів). Сукупність умов для такого нормального «гальмування» — пониження температури і вологості, зменшення освітленості і т.д. Інші поєднання — результат помилок догляду, неминуче ведуть до аномалій росту та розвитку.

У кімнаті якась частина його затримується віконним склом, а можливо також і зростаючим перед вікном деревом. Впритул до скла освітленість складає близько 80% освітленості за вікном, при віддаленні всього на 1 м падає до 50%, в 3 м від вікна складає всього 3-5%. Влітку безпосередньо біля вікна освітленість складає від 3000 до 5000 люкс. У центрі кімнати вона значно менше: на відстані 2-3 метрів від вікна її значення складає всього лише 500 люкс. Взимку зменшується не тільки світла пора дня, але і інтенсивність освітлення: поблизу вікна вона дорівнює всього 500 люкс, в центрі ж кімнати майже зовсім темно.

Щеплення, як і живцювання рослин, є одним з варіантів вегетативного розмноження і способів культури кактусів. Щеплення - це трансплантація, пересадка частини стебла вибагливих, нежиттєздатних або рідкісних в культурі видів рослин на інші, витривалі види. Суть її полягає в тому, що один кактус зрощується з іншим, в результаті чого відбувається повне об'єднання обох компонентів. Як правило, прищеплюють верхню частину кактуса (живець) або його пагін (відросток), а іноді можливе щеплення навіть окремих ореолів, що має потенційну точку росту.