Весняне утримання кактусів

Денис ДАВИДОВ (Мінськ, Білорусь)

Весна — відповідальний період в культивуванні всіх сукулентних рослин. Часті помилки на цьому етапі вирощування приводять часом до непоправних втрат: рослини гинуть або від надлишкового зволоження, або від сонячних опіків променями яскравого весняного сонця, або від шкідників, які в умовах теплого зимового утримання могли розмножатися і пошкодити як стебло, так і кореневу систему. Всі ці фактори сприяють ураженню всілякими інфекціями, що і призводить до загибелі кактусів. У першу чергу обстежте стан всіх рослин і перевірте, чи немає шкідників. Якщо кактуси зимували в прохолоді, перемістіть їх у більш тепле місце.

Починаємо поливати

До першого весняного поливу варто ставитися уважно. Якщо неграмотно полити рослину, яка ще не прокинулася, вона може просто згнити. Зволожуються тільки ті, що пробудилися в рості кактуси і потроху, бажано з піддону і гарячою (+70-80 град.) водою. Решту кактусів можна обприскувати теплою водою з пульверизатора.

У розпиленому стані вода швидко охолоджується, тому в розпилювач потрібно наливати гарячу воду. Для профілактичної боротьби з червоним і павутинним кліщем, плоскотілкою і стебловим червцем у воду можна додати акарицидні-інсектицидні препарати відповідно до інструкцій з їх застосування. При обприскуванні вода вбирається кактусами через колючки, щетинки і шерстинки. Коли верхівка зазеленіє, це є першою ознакою того, що кактус прокинувся і його можна починати поливати. Акуратно слід обприскувати сильно опушені кактуси. Пух на таких рослинах часто збивається до купи або взагалі змивається. Однак при обережному обприскуванні великої шкоди така процедура не принесе. У сприятливих умовах пух і шерстинки знову наростуть на нових ореолах, і кактус набуде колишньої привабливості.

Під час другого обприскування, кактуси можна більше зволожити ніж першого разу. При цьому простежити, щоб политі рослини вночі не залишилися в прохолодних умовах ще не стійкої весняної погоди. Надалі полив повинен бути регулярним, але з обов'язковими просушування субстрату. При похмурій погоді і похолоданні полив скорочують або взагалі припиняють — в залежності від погодних умов та місця утримання рослин.

Не слід захоплюватися добривами і підкормками при весняних поливах. Розчинені у воді солі, потрапляючи в сухий субстрат на корені «сонного» кактуса, тільки зашкодять йому, можуть викликати хімічний опік кореневої системи, що потягне за собою загибель рослини.

Бережіться сонця

Кактуси потребують рясного сонячного освітлення. І тут багато любителів роблять непоправні помилки, відразу виставляючи своїх вихованців на яскраві промені агресивного весняного сонця. Так можна чинити тільки з високогірними видами, з сильно опушеними і околюченними кактусами, такими як ребуції, айлостери, сулкоребуції, епітеланти, матукани, оройї. Більшість же кактусів в природних умовах ростуть в тіні чагарників, каменів, опалого листя, піщаних наносів і злакових трав. Кактуси можуть сильно обгоріти, отримати численні теплові опіки, які спотворять рослини і назавжди залишаться на його стеблі як нагадування про вашу недбалість і неуважність. Сильні опіки можуть взагалі призвести до загибелі рослин. За зиму кактуси відвикають від сонця, а всохлі стебла не здатні випаровувати значну кількість вологи, і рослини просто «згорять». На активне сонце кактус можна виставляти тільки в травні-червні, після того як він знову буде приучений до сонця і налитий вологою, інтенсивне випаровування з поверхні стебла є природним захистом від перегріву і сонячних опіків.

Притінюємо кактуси

Щоб уникнути невдач слід вдатися до деяких прийомів. Перш за все, слід огородити кактуси від інтенсивного сонячного випромінювання. Між склом і рослинами необхідно розташувати який-небудь матеріал з рідкою фактурою, наприклад марлю або спонбонд. Він буде розсіювати активні сонячні промені і сприяти адаптації ваших улюбленців до сонця. У якості «притінювачів» можна використовувати різні плетені сітки, поліетиленову або поліпропіленову плівки, цигарковий папір, кальку та інші аналогічні підручні матеріали. У похмурі дні такі укриття можна знімати, а в ясні - знову споруджувати на підвіконнях.

Весна на лоджії

Дуже зручно розташовувати кактуси на заскленій лоджії. Там більше необхідного кактусам свіжого повітря і світла. Скло лоджії можна завісити марлею або плівкою, а рослини прикрити будь-яким матеріалом, який буде розсіювати сонячні промені і запобігатиме отриманню опіків. Значний повітряний простір буде перешкоджати перегріву кактусів і захистить їх від теплових ударів. Не слід накривати кактуси тканими матеріалами типу марлі. Такий матеріал буде чіплятися за колючки, обламуючи їх, або взагалі при знятті пошкоджувати і зривати разом з колючками цілі ореоли.

Більш світлолюбиві кактуси, такі як епітеланти, пелеціфори, ряд турбінікарпусів, астрофітуми, ребуції і деякі інші можна не притіняти. Вони мають власний захист від надлишкового сонця у вигляді пуху, шерстинок і щетинок, крапу, сильного околючення, «білих» колючок, які утворилися в процесі еволюції і успішно захищають рослини від перегрівів і сонячних опіків. Такі рослини необхідно розташовувати в самому освітленому місці, тому брак сонячного світла не йде їм на користь (розвиваються слабкі колючки й опушення, стебло витягується, цвітіння відсутнє).

Чутливі «пестуни»

Навпаки, такі кактуси як гімнокаліціуми, нотокактуси, фрайлеї, деякі пародії і навіть світлолюбиві ехінокактуси, ферокактуси, неочіленії, неопортерії, копіапоа навесні дуже сильно схильні до сонячних опіків. Особливу увагу слід приділяти гімнокаліціумам. Всіх їх можна умовно розділити на три групи. Є світлолюбні види, про що свідчить їх потужне околючування. Є так звана бразильсько-уругвайська група, види якої потребують значного зволоження, навіть в зимовий період, та розсіяного освітлення в період всієї вегетації. І третя група цих рослин - «чакоанські» види, в природних умовах ростуть при постійному затіненні чагарників, каменів, опалого листя і трав. Потрапивши під яскраве сонце, вони отримують сильні опіки, епідерміс їх стебел червоніє або стає фіолетового кольору. Вони стають схожими на «печене яблуко». Такі кактуси потрібно прибирати від яскравого сонця і все літо утримувати в притінених умовах, наприклад, подалі від вікна або за іншими кактусами, які в  обідню жару кидають на них тінь.

Навесні гімнокаліціуми особливо обережно треба привчати до сонця. З кожним разом періоди яскравого сонячного освітлення можна збільшувати на 30-45 хвилин. Такі «сонячні ванни» загартують рослини, і до кінця травня їх відкрито можна буде утримувати на сонці. А вже в червні багато з них порадують рясним цвітінням.

Будьте напоготові

Хотілося б звернути увагу ще на один аспект. У період зимового утримання, особливо, коли кактуси утримувалися в умовах теплих підвіконь і опалювальних квартир без поливу, в кореневій системі і на їх стеблах в сухих сприятливих умовах могли розмножатися шкідники. Таке середовище буває особливо сприятливим для павутинного і червоного кліща, який паразитує на стеблах рослин і за зимовий період може просто знівечити кактуси, залишаючи після себе коричнево-іржаві плями від проколів стебел і висмоктування клітинного соку. Інший шкідник - коричнева плоскотілка, яка паразитує на кореневих шийках кактусових, а при сильному ураженні може вражати і стебла, залишає такі ж ураження, як і кліщі (плоскотілка в біологічному відношенні сама є кліщем). І дуже небезпечні кореневі червці і нематоди. Вражаючи кореневу систему рослин, ці шкідники, харчуючись соком коренів, не дають розвиватися всмоктуючим корінцям, а дрібні ранки від їх прокусів є «відкритими воротами» для всіляких інфекцій.

Невірний перший рясний полив в такій ситуації призведе до загнивання кореневої системи кактуса, і як наслідок, його подальшої загибелі. Саме з цієї причини перші обережні поливи необхідно проводити помірковано та гарячою водою. Додавання в поливальну воду інсектицидів знищить шкідників, а гаряча вода є фактично стерильною і буде сприяти стимуляції утворення молодих всмоктуючих корінців, які відповідають за наповнення рослин вологою.

При правильному весняному догляді за кактусами вони досить швидко прокинуться, вийдуть без втрат із зимової сплячки, активізуються в рості, наповняться вологою, багато весняноквітучих кактусів випустять перші бутони і порадують нас першим весняним раннім цвітінням.

Удачі всім у цьому досить захоплюючому занятті - подорож в заокеанський світ кактусної флори, світ спекотних мексиканських і південноамериканських пустель і прерій, субтропічних і тропічних тінистих лісів, гірських заандських масивів і чакоанських непрохідних чагарників - в світ, де виростають наші улюбленці, кактуси!

Стаття була надрукована в журналі «Цветок» № 7 за 2010 р.