Борошнистий червець

Надзвичайно своєрідні представники світу комах. Кожен вид червців має властив тільки йому структуру з воскового нальоту. Деякі червці - дуже серйозні шкідники. Найбільшу загрозу для оранжерей і кімнатних колекцій становлять червці борошнисті: приморський ( Pseudococcus maritimus ) та щетинистий ( P. adonidum ) (За деякими джерелами Приморський і Щетінистий червці вважаються синонімами, тобто одним видом. На місці, де харчувався такий червець, залишається своєрідний овальний відбиток з білястих виділень). Самки червця - це покриті білуватим восковим (борошнистим) нальотом комахи, ледь досягає 4 мм довж. У захищених місцях рослини самка відкладає яйця у воскові кокони, що нагадують грудочки вати. Розмножується і розвивається червець надзвичайно швидко – самки червців володіють неабиякою плодовитістю, а восковий наліт надійно захищає їх від несистемних отрутохімікатів. Самці червця - дуже дрібненькі білясті, на порозі видимості, не то мушка, не то великий пил, швидко перелітають з місця на місце, за природою нагадують білокрилки, за забарвленням теж, але раз в 5-8 дрібніше.

Самка борошнистого червця, а поруч личинка попелиці

Червець висмоктує сік переважно з молодих частин рослин або зі свіжого приросту верхівок. Нападає на представників самих різних родів в сімействі кактусових, дуже любить ховатися між сосочками мамміллярій, серед опушених ореолів нотокактусів, на свіжому прирості ферокактусів і т.і. Зі сукулентів в першу чергу його можна помітити на представниках родів Crassula, Echeveria, Euphorbia (не дивлячись на молочний сік останніх!). Після присутності цього шкідника на рослинах можуть залишитися непоправні сліди: деформуватися точка росту і молоді листки сукулентів, місця укусів пігментуються в червоний або бурий колір. Частина червців може харчуватися на рослині нижче рівня субстрату. Джерелом зараження колекцій червцьом, зазвичай, служать принесені ззовні заражені рослини.

Якщо колекція заражена цим шкідником (що особливо часто зустрічається у великих оранжереях), необхідно обприскувати рослини 2-3 рази на рік СИСТЕМНИМИ отрутами (їх відмінність полягає в тому, що вони працюють не тільки «ззовні», як контактні отрути, але й «;зсередини », всмоктуючись в сік рослин і вбиваючи, таким чином, комах при живленні цим соком). Можна старанно обприскати всю рослину системним отрутохімікатом, а ґрунт, в якій вона посаджена, добре полити цим же розчином, так, щоб з горщика витікало і, відповідно, просякнув весь земляний ком. Через 10-15 днів процедуру слід повторити. Всього бажано зробити три обробки з таким інтервалом. Цей спосіб застосовується у випадку масового зараження. У поодиноких випадках можна витрусити рослину з горщика, ретельно промити його під струменем теплої води, зчищаючи попутно шкідників і звільняючи коріння від землі, а потім повністю занурити його на кілька годин в приготовлений розчин тих же системних отрутохімікатів. Після цієї процедури рослині треба дати повністю висохнути і посадити її в свіжий ґрунт. АЛЕ! Самки і личинки цього шкідника цілком рухливі, і їм не складає особливих труднощів здійснювати нічні прогулянки на 10-20 сантиметрів. Якщо була заражена рослина, значить труїти треба все.

Крім того, треба постійно профілактично переглядати колекцію. Якщо помічено, що десь поселився червець, можна обробити це місце настоєм часнику (1/4 частина дрібно нарізаного часнику заливається 3/4 70%-го спирту). Ватним тампоном на паличці, змоченим в такому настої (або хоча б просто в спирті), легко зняти грудочку зі шкідником і ретельно промазати це місце.

Всі хімічні впливи на рослини краще проводити ввечері або в похмуру, але теплу погоду. Протягом наступних діб рослина має бути захищене від сонця, інакше можуть виникнути опіки.

Хороший догляд і правильна культура є кращим захистом кактусів та інших сукулентів від хвороб і шкідників. Загартовані перепадами температур, які отримують достатню кількість сонячного освітлення і не «закормлені» рослини набагато стійкіші. Кволі ж і погано вегетуючі частіше уражаються різними хворобами і шкідниками.

При підготовці матеріалу використане фото, зроблене
Русланом Мішустіним (Херсон)
і матеріали з форуму www.senpolia.org.ua/forum/