Грибкові захворювання при посівах кактусів

Текст А.А.Буренкова
Фото з сайту www.cactuskiev.com.ua

При посівах мікофлора і розвиток слідом за нею різних видів цвілі часто призводять до відчутних втрат. Поява цвілі може бути викликана як наявністю ґрунтових грибків, так і грибковим зараженням насіння. Існує ряд методів боротьби з мікофлорою перед посівами, але жоден з них не дає повної гарантії на успіх. Ці невидимі до посівів вороги починають свою бурхливу діяльність у вологому і теплому середовищі посівних плошок і буквально за кілька годин можуть знищити весь посів. І якщо застосування стерильних субстратів, в тому числі чисто неорганічного походження, може надати істотну допомогу, то проти інфікованого насіння зсередини дієвих методів боротьби не існує. Поверхневу мікофлору можна видалити протравленням насіння, але проти глибоких уражень фунгіциди, особливо при боротьбі з грибками роду Fusarium, мало ефективні. У попередніх статтях вже згадувалося і про пропарювання посівного субстрату, і про замочуванні насіння в слабкому розчині «марганцівки» з наступним промиванням їх у дистильованій воді, і про короткочасне змочування насіння в процесі їх викладення на посівний субстрат спиртовим розчином антибіотиків, і про ретельну дезінфекцію плошок. У цій статті мова піде про зовнішні ознаки захворювань та їх наслідки.

Насіння, що пройшли передпосівну обробку, але заражені всередині, проростають нормально, але проростки через 2-3 дні набувають червонуватого забарвлення, не утворюють корінців, хоча повільно, але розвиваються. Тривалість життя таких сіянців не перевищує і двох тижнів, після чого вони покриваються цвіллю і відмирають.

«Здорові» сіянці, попередньо поверхнево продезинфіковані і поміщені в стерильний субстрат, теж не виключають атаки з боку грибків з подальшої появи осередків цвілі. У цих випадках ознаки захворювання виявляються, як правило, на кореневій шийці сіянців.

Вона приймає спочатку рудувато-коричневе забарвлення, потім (що залишається невидимим) відбувається загнивання коріння. Коли гниль досягає судинних пучків, то по них хвороба дуже швидко поширюється по всьому стеблу сіянця, він втрачає стійкість, стає водянистим і гине. Це – найбільш небезпечна хвороба. Якщо загиблий сіянець не видалити, то зараження поширюється на сусідні, утворюючи осередок цвілі. Основний метод боротьби – негайне видалення захворілого сіянця і обробка його місцезнаходження фунгіцидом. Якщо вчасно помітити хворобу, коли уражена тільки шийка, то верхівкову частину сіянця, не займану гниттям, можна прищепити і таким чином врятувати рослину.

Рідше, але захворювання може початися не з кореневої шийки, а з будь-якої частини молодого стебла. Ознака хвороби – відмирання ділянки епідермісу з наступним проникненням грибка у внутрішні тканини. Якщо захворювання локальне, то відмерлі тканини можна видалити з наступною дезінфекцією рани. З часом рана зарубцюється і стане майже непомітною. Але коли хвороба вражає судинні пучки, то стримати її поширення дуже важко. На практиці, в процесі щеплення рослини нерідко стикаються з чорними крапками на зрізах. Це і є наслідки прогресуючої хвороби.

Передпосівна обробка насіння, стерилізація посівних плошок і субстрату досі вважаються найбільш дієвим способом боротьби з грибковими захворюваннями. У подальшому здоровий ріст сіянців можна додатково підтримувати обприскуванням раз на тиждень слабким розчином фунгіциду. Не слід поспішати з пікіруванням посіву. Груповий розвиток сіянців, коли вони торкаються один одного, сприяє динаміці їхнього росту. Ті що відбилися від групи можна обережно переміщати до «колективу».

З найбільш відповідних фунгіцидів для боротьби з патогенними грибами можна назвати каптан - в 0,5-1% концентрації розчину, купрізан - в 0,4% концентрації, топсин - в 0,1-0,2% концентрації, а також добре зарекомендував себе фундазол (бенлайт) в концентрації до 0,1% водного розчину.

З народних засобів можна застосовувати обприскування розчином пічної золи, а також добре провареного бадилля томатів або картоплі після настоювання протягом 2-3 діб при концентрації 200 грам бадилля на 1 літр води.

Корисно, також, проводити зволоження посівного субстрату фунгіцидом, але при цьому слід пам'ятати, що в малих дозах промочування сприяє розвитку сіянців, а надмірні дози гальмують їх ріст. Про конкретну кількість фунгіцидів, що вносяться в субстрат, говорити важко, так як це пов'язано з його пористістю і, що важливо, з інтуїцією посівника і його спостережливістю за посівом.