Друзі сайту

Хвороби та шкідники

Борошнистий червець

Борошнистий червець

Надзвичайно своєрідні представники світу комах. Кожен вид червців має властив тільки йому структуру з воскового нальоту. Деякі червці - дуже серйозні шкідники. Найбільшу загрозу для оранжерей і кімнатних колекцій становлять червці борошнисті: приморський ( Pseudococcus maritimus та щетинистий ( P. adonidum (За деякими джерелами Приморський і Щетінистий червці вважаються синонімами, тобто одним видом. На місці, де харчувався такий червець, залишається своєрідний овальний відбиток з білястих виділень). Самки червця - це покриті білуватим восковим (борошнистим) нальотом комахи, ледь досягає 4 мм довж. У захищених місцях рослини самка відкладає яйця у воскові кокони, що нагадують грудочки вати. Розмножується і розвивається червець надзвичайно швидко – самки червців володіють неабиякою плодовитістю, а восковий наліт надійно захищає їх від несистемних отрутохімікатів. Самці червця - дуже дрібненькі білясті, на порозі видимості, не то мушка, не то великий пил, швидко перелітають з місця на місце, за природою нагадують білокрилки, за забарвленням теж, але раз в 5-8 дрібніше.

Грибкові захворювання при посівах кактусів

Грибкові захворювання при посівах кактусів

При посівах мікофлора і розвиток слідом за нею різних видів цвілі часто призводять до відчутних втрат. Поява цвілі може бути викликана як наявністю ґрунтових грибків, так і грибковим зараженням насіння. Існує ряд методів боротьби з мікофлорою перед посівами, але жоден з них не дає повної гарантії на успіх. Ці невидимі до посівів вороги починають свою бурхливу діяльність у вологому і теплому середовищі посівних плошок і буквально за кілька годин можуть знищити весь посів. І якщо застосування стерильних субстратів, в тому числі чисто неорганічного походження, може надати істотну допомогу, то проти інфікованого насіння зсередини дієвих методів боротьби не існує. Поверхневу мікофлору можна видалити протравленням насіння, але проти глибоких уражень фунгіциди, особливо при боротьбі з грибками роду Fusarium, мало ефективні. У попередніх статтях вже згадувалося і про пропарювання посівного субстрату, і про замочуванні насіння в слабкому розчині «марганцівки» з наступним промиванням їх у дистильованій воді, і про короткочасне змочування насіння в процесі їх викладення на посівний субстрат спиртовим розчином антибіотиків, і про ретельну дезінфекцію плошок. У цій статті мова піде про зовнішні ознаки захворювань та їх наслідки.

Коренева нематода

Коренева нематода

Все частіше в колекціях кактусів з'являється такий небезпечний шкідник як нематода. Коренева нематода — Н eterodea cacti — це, мабуть, найбільш підступний шкідник кактусів. Багато кактусоводів все ще мало про неї знають і недооцінюють небезпеку цієї кореневої зарази. Кактуси можуть довгий час жити баз живлення і води, які всмоктуються із землі. Тому можна не помітити гостре ураження нематодою, так як рослини рік або два можуть рости при зовсім невеликій діяльності коренів або навіть зовсім без неї. Іноді вони навіть цвітуть при цьому.

Плоскотілка кактусова

Плоскотілка кактусова

У Ботанічному саду ім. акад. О.В. Фоміна колекція рослин сімейства Cactaceae Juss. налічує 1574 види, різновидів, форм і сортів. Велика розмаїтість кактусів викликає цілий ряд труднощів при їх вирощуванні, а також захисту рослин. Одним зі шкідливих видів для багатьох кактусів в умовах захищеного ґрунту є плоскотілка. Самка цього шкідника червоно-коричнева, тіло попереду розширене і яйцеподібне до кінця, довжиною 0,23-0,2 мм і шириною 0,16 мм. Яйця блискучі, червоні, овальні, довжиною 0,9-0,1 мм. Німфи червоні, мають 4 пари ніг. Самці менше самок, у колоніях цього кліща зустрічаються дуже рідко. В умовах оранжерей плоскотілка не має в своєму розвитку періоду діапаузи. У зимовий період на рослинах переважають самки і яйцекладки. Самка живе близько 30 днів і відкладає за добу 1-2 яйця. Розвиток від яйця до статевозрілої особини плоскотілка проходить при температурі +19-21°С за 40-65 днів. В умовах оранжерей плоскотілка може утворити 6-7 поколінь, але в зв'язку з тим, що в зимовий період більшість кактусів вирощується при температурі, близькій до порога розвитку шкідника (+10-12°С), відзначається не більше 3-4 поколінь за рік.

Про вірусні хвороби кактусових

Про вірусні хвороби кактусових

Роботи з вивчення вірусів кактусів з'явилися приблизно сто років тому. Вперше симптоми вірусного ураження кактусів були детально описані у Європі в 1951 р. Пізніше з'явилися повідомлення про виявлення вірусів кактусів в США. Вірус Saguaro в 1961 р. був виділений з кактусів, що ростуть в закритому ґрунті, а в 1965 р. – з дикорослих кактусів в Арізоні. Перебіг деяких вірусних інфекцій у представників сімейства Cactaceae є безсимптомним, інші інфекції, навпаки, супроводжуються проявом виражених симптомів. Так, на аксіллах кактуса ( Opuntia sp.) Симптоми проявляються у вигляді хлоротичних кілець і плям, а у Zygocactus sp. спостерігається почервоніння стебла. При вірусному ураженні роду Ferrocactus вірус викликає деформацію у тканинах рослини, сформованих після ураження, і призводить до карликовості.

Стагнація сукулентних рослин

Стагнація сукулентних рослин

Давайте уточнимо через що кактуси, як і інші рослини, впадають у стагнацію. Стагнація - це зупинка росту. На ріст рослин впливають зовнішні і внутрішні умови. Зупинимося лише на деяких умовах.1. Температура Для рослин існують мінімальні (початок росту), оптимальні (найбільш сприятливі для росту), максимальні (при якій ріст припиняється) температури. Для різних рослин є свої діапазони температур. Для сукулентів найбільш максимальна температура, яку вони переносять - 50-52 градуси. Але слід враховувати стан самої рослини, яка може і при більш низькій температурі, ніж 50-52 градуси почати гинути через високу температуру. Сукуленти відносяться до групи жаростійких рослин, тобто це рослини, здатні переносити порівняно високу температуру, але погано переносять зневоднення! Тобто сукуленти не відносяться до посухостійких рослин, а тим більше до "сухолюбивих" ...

Хвороби та шкідники кактусів

Хвороби та шкідники кактусів

При самому ретельному догляді кактусам доводиться переживати періоди несприятливих умов (як і в природі). У цей час цілком нормальним є зупинка росту, відмирання частини коріння, всихання, зморщування стебла, потьмяніння епідермісу, зміна забарвлення стебла, скидання рудиментарних листків (наприклад, у перескіопсісов і опунцій), відмирання частини пагонів (як у птерокактусів). Сукупність умов для такого нормального «гальмування» — пониження температури і вологості, зменшення освітленості і т.д. Інші поєднання — результат помилок догляду, неминуче ведуть до аномалій росту та розвитку.

Copyright © 2011-2017 GreenPlace. Всі права захищені.
При використанні матеріалів сайту силка на джерело обов`язкова.
Яндекс.Метрика
www.megastock.ru webmoney LiqPay